ситість
СИ́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість і стан за знач. си́тий.
– Біда нам, робучим [робочим] людям .. Більше мліємо голодом, ніж ситості зазнаємо (І. Франко);
Першим поклав ложку Василенко. І не тому, що показував свою ситість, .. а тільки тому, що на їхньому кінці швидше справилися з обідом (Ю. Збанацький);
Гарецькому усе подобалося в Гарбузові, навіть його постать, що розпливлася за столом й символізувала ситість і задоволення життям (П. Кочура);
Килина поцілувала молоду, потиснула руку молодому, що був либонь, удвічі старший за Зінку, але собою нівроку – і пузце кругле, й щоки понадимались, і в очах ситість та вдоволення (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)