ситісінький

СИТІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

Дуже, надто ситий.

Ми сиділи, ситісінькі по горло, а господар все припрошував: “Їжте, їжте” (з публіц. літ.);

* Образно. – Досить із мене, – сказала Віра, – я ситісінька твоїми розмовами (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. ситісінький — ситі́сінький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ситісінький — -а, -е. Зменш.-пестл. до ситий.  Великий тлумачний словник сучасної мови