сичливий
СИЧЛИ́ВИЙ, а, е, рідко.
Який сичить.
В міцних, вузлуватих пальцях [Павла] сірники пирскали іскрами й ламались, сичлива сірка стрибала аж до Поліни (А. Хорунжий);
Графиня Матільда наблизилася до Євпраксії так, ніби хотіла сказати їй щось приємне, але сичливі її слова почули всі (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)