сичливо
СИЧЛИ́ВО, рідко.
Присл. до сичли́вий.
До церкви Лучука не впустили. Вже коло самих дверей чіпка чиясь рука потягла його назад, а в оба вуха відразу сичливо зашепотіли: – Куди, поганцю, до святого храму оружний? (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)