скамниця
СКАМНИ́ЦЯ, і, ж., діал.
Ослін.
[Долорес (устає і втирає хустинкою очі):] Ходім, Аніто! [Анна (сідає на скамницю під кипарисом):] Ні-бо ще, Долорес, тут гарно так (Леся Українка);
А в світлиці при скамниці в цимбалоньки б'ють, А вже ж мою дівчиноньку до шлюбу ведуть (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)