скатерть

СКА́ТЕРТЬ, і, ж.

Те саме, що ска́терка.

Княгиня .. низько уклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (П. Куліш);

Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (О. Довженко);

* У порівн. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький);

Плаче й сумує діброва, а сніг Білою скатертю по полю ліг... (Я. Щоголів);

// перен. Рівна, гладка поверхня чого-небудь.

Стежка, що вела вгору, засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не було видно на його білій скатерті (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. скатерть — ска́терть іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скатерть — -і, ж. Те саме, що скатерка. || перен. Рівна, гладка поверхня чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скатерть — Обрус, настільник  Словник чужослів Павло Штепа
4. скатерть — СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив..  Словник синонімів української мови
5. скатерть — СКА́ТЕРТЬ, і, ж. Те саме, що ска́терка. Княгиня.. низько уклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (П. Куліш, Вибр., 1969, 126); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (Довж., І, 1958, 191); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
6. скатерть — Скатерть, -тя м. Скатерть. Мил. 139. З старого скатертя зробив скатертинку. Черк. у. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. Мет. 143.  Словник української мови Грінченка