скатерть
СКА́ТЕРТЬ, і, ж.
Те саме, що ска́терка.
Княгиня .. низько уклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (П. Куліш);
Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (О. Довженко);
* У порівн. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький);
Плаче й сумує діброва, а сніг Білою скатертю по полю ліг... (Я. Щоголів);
// перен. Рівна, гладка поверхня чого-небудь.
Стежка, що вела вгору, засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не було видно на його білій скатерті (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скатерть — ска́терть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скатерть — -і, ж. Те саме, що скатерка. || перен. Рівна, гладка поверхня чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скатерть — Обрус, настільник Словник чужослів Павло Штепа
- скатерть — СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив.. Словник синонімів української мови
- скатерть — СКА́ТЕРТЬ, і, ж. Те саме, що ска́терка. Княгиня.. низько уклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (П. Куліш, Вибр., 1969, 126); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (Довж., І, 1958, 191); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- скатерть — Скатерть, -тя м. Скатерть. Мил. 139. З старого скатертя зробив скатертинку. Черк. у. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. Мет. 143. Словник української мови Грінченка