скатерть

Значення в інших словниках

1. скатерть — -і, ж. Те саме, що скатерка. || перен. Рівна, гладка поверхня чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. скатерть — Обрус, настільник Словник чужослів Павло Штепа
3. скатерть — СКА́ТЕРТЬ, і, ж. Те саме, що ска́терка. Княгиня .. низько уклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (П. Куліш); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (О. Довженко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
4. скатерть — СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив.. Словник синонімів української мови
5. скатерть — СКА́ТЕРТЬ, і, ж. Те саме, що ска́терка. Княгиня.. низько уклонилась гостям і почала застилати стіл білою скатертю (П. Куліш, Вибр., 1969, 126); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями (Довж., І, 1958, 191); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
6. скатерть — Скатерть, -тя м. Скатерть. Мил. 139. З старого скатертя зробив скатертинку. Черк. у. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. Мет. 143. Словник української мови Грінченка