сквар
СКВАР, у, ч., діал.
Спека.
Стар любить сквар, а молод холод (Номис);
Було саме полудне, сонце пекло і жевріло посеред безхмарного неба; величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою, розкішно гріючи свої вершечки в сонячнім скварі (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)