сквер
СКВЕР, у, ч.
Невеликий громадський сад у місті, селі, селищі.
Одного полудня, йдучи сквером, я побачила її (Леся Українка);
На околиці села молодий сквер (О. Донченко);
Я блукав містом своєї юності, марно відшукуючи в нових кварталах вчорашні споруди, сквери, стежки, знайому ліпку на фронтонах будинків, – географія втрачена (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)