скинія
СКИ́НІЯ, ї, ж.
За біблійною легендою – переносний храм, який був у давніх євреїв до побудови храму в Єрусалимі.
Ще в XIII ст. до н. е. було споруджено ритуальний намет з дерев'яних жердин та брусів, скріплених золотими кільцями. Така скинія швидко розбиралася і встановлювалася в будь-якому іншому місті (із журн.);
* Образно. Серце – скинія святині: для любові тихий храм (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)