скиртувати
СКИРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
Укладати в скирти сіно, солому або необмолочені снопи хліба для зберігання просто неба.
На колгоспний тік звозять снопи і скиртують (М. Томчаній);
– Перша бригада краща?! Звичайно, буде краща, коли я своєю бригадою йому й косив, і в'язав, і скиртував! (Остап Вишня);
– Правда на боці Чухрая. Не можна було скиртувати вологе сіно (С. Журахович);
* Образно. – Все скиртуємо папірці. А коли ж молотити будемо? – говорив тоді Денис Панасович кореспондентові (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)