скиртувати
СКИРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Укладати в скирти сіно, солому або необмолочені снопи хліба для зберігання просто неба.
На колгоспний тік звозять снопи і скиртують (Томч., Готель.., 1960, 34);
— Перша бригада краща?! Звичайно, буде краща, коли я своєю бригадою йому й косив, і в’язав, і скиртував! (Вишня, І, 1956, 366);
— Правда на боці Чухрая. Не можна було скиртувати вологе сіно (Жур., Вел. розмова, 1955, 40);
*Образно. — Все скиртуємо папірці. А коли ж молотити будемо? — говорив тоді Денис Панасович кореспондентові (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 579).
Словник української мови (СУМ-11)