Словник української мови у 20 томах

скло

СКЛО, а, с.

1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками.

У країні поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів – цементу, шиферу і скла збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (з наук.-попул. літ.);

Невеличка чарка з грубого зеленого скла лежала перекинута (М. Коцюбинський);

* Образно. За бортом ритмічно коливалося м'яке гнучке скло заснулого моря (З. Тулуб);

* У порівн. Повітря дрижить над землею розтопленим склом (З. Тулуб).

2. Виріб із такої речовини.

Керосинова [гасова] невеличка лампа без скла блимала на столі (І. Нечуй-Левицький);

На дерев'яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (А. Шиян);

Лікар знімає пенсне і обережно протирає скло хусточкою (О. Донченко);

Увійшов командуючий і зупинився, злегка торкаючись довгими й худими пальцями товстого скла, що закривало стіл (В. Кучер);

// Тонкі листи цієї речовини, що вставляються у віконні рами, вітрини, а також у рамки для кращого збереження фотографій, творів живопису і т. ін.

Дзвеніло скло вікон (І. Франко);

Хата простора, чиста: кругом стін липові лави..; по стінах під склом картини (Панас Мирний);

Катря аж лицем притулилась до скла, щоб розглянути, а може, й пізнати [Федя] (А. Головко);

Вони цілими юрбами тиснуться до скла розкішних вітрин (П. Колесник);

* У порівн. Море стояло тихе і гладеньке, як скло (І. Нечуй-Левицький);

Хрумтить, як скло, під кроком знову Води замерзлої слюда (В. Сосюра).

3. збірн. Посуд або художні вироби з цієї речовини.

Селяни великою купою стали обіч, скоса поглядаючи то на машину, то на шатро, з котрого неслися приємні запахи холодного печива та брязкіт .. скла (І. Франко);

Вже на кухні говорила [Марійка], зітхаючи під брязкіт скла: – Невже я даром наварила, невже даремно напекла? (І. Гончаренко);

// Окремі шматки, осколки таких виробів.

В першому покою, на кам'яному помості, було розкидане скло од битих пляшок, кістки (О. Стороженко);

Під ногами тріщало скло посічених кулями дзеркал (О. Гончар);

* У порівн. Піщані грудочки сухо тріщать під моїми чобітьми, наче бите скло на зубах (П. Колесник).

(1) Венеціа́нське (венеці́йське) скло (дзе́ркало) – художні вироби зі скла, виробництвом яких у середні віки прославилася Венеція.

Келих тонкого венеціанського скла іскрився зірками одсвітів (Г. Колісник);

Він дивився на себе в дзеркало з венеційського скла і сам собі сильно подобався (О. Ільченко);

Капітан оглянув себе у великому венеціанському дзеркалі при вході (О. Полторацький);

Найбільше хатнє багатство – уламок венеційського дзеркала, яке розбилося в гетьманських палатах (Ю. Мушкетик);

(2) Гу́тне скло – декоративні скляні вироби, виготовлені способом вільного дуття (без застосування форм).

Плавні рельєфи гутного скла і виблиск гранчастого кришталю .. Яка щедра життєва сила наснажувала ці утвори народного генія, ці неоціненні, а водночас прекрасно прості вияви людського духу! (М. Бажан);

Всі ікони в основному мальовані на тонкому гутному склі (з наук. літ.);

Гутне скло тим і славне, що твориться вручну (з наук.-попул. літ.);

(3) Худо́жнє скло спец. – скло яке використовують для декоративного оздоблення; Чи́стий, як сльоза́ (скло, кришта́ль і т. ін.) див. чи́стий;

(4) Чо́рне скло, спец. – оптичне скло, непрозоре для видимого діапазону електромагнітних хвиль, прозоре для коротших за видимі хвиль – ультрафіолетового проміння і довших – інфрачервоного проміння.

Спосіб виготовлення чорного скла вперше розробив 1919 р. –У. Вуд. Виготовляють його з увіолевого скла, зафарбованого закисом нікелю (з наук.-попул. літ.).

△ (5) Бе́мське скло – віконне скло високої якості, більше від звичайного розміром листів і товщиною.

Вони [промені] пробивають віконні рами. Дробляться в полоні бемського скла (С. Крижанівський);

(6) Вітрове́ скло – переднє скло у машині, що протидіє силі вітру та захищає від нього.

Він помітив, що в кабіні було чисто і охайно, над вітровим склом висів портрет якоїсь дівчини (В. Кучер);

На вітрове скло машини падають перші краплі (Ю. Яновський);

(7) Водомі́рне скло – сполучена з закритою посудиною скляна трубка для спостереження за рівнем води в ній.

– Не погляне машиніст на водомірне скло, не підкачають води – і готово, витопило пробку (О. Донченко);

Контролюється це [наповнення сатуратора водою] з допомогою водомірного скла (з навч. літ.);

(8) Ква́рцове скло – скло, виготовлене з кварцу способом плавлення його в електропечі.

Якщо забарвити кварцове скло солями нікелю, воно стає чорним, затримує видимі промені, але пропускає ультрафіолетові (з навч. літ.);

(9) Лобове́ (оглядо́ве) скло – переднє скло в машині, признач. для огляду дороги.

По землі неслися оті важкі хмари, зриваючи замети й кураї, засліплюючи лобове скло автомашини та збиваючи .. із шляху (Іван Ле);

(10) Ма́тове скло – непрозорий різновид скла молочного кольору.

Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою з дикту й матового скла, мав правити завідувачеві лабораторій за кабінет (Ю. Шовкопляс);

Під сходами невеличкі двері, верхня частина яких з матового скла (Л. Дмитерко);

(11) Опти́чне скло – угнуте або опукле скло здатне збільшувати або зменшувати зображення; лінза.

Батько Каргата – робітник .. заводу оптичного скла – був одним з тихих ентузіастів, які з головою поринають у любиму справу (Ю. Шовкопляс);

(12) Органі́чне скло – синтетичний міцний прозорий матеріал, подібний до звичайного скла; широко використовується в техніці й побуті.

Домішуючи до органічного скла різні барвники, одержують дешеві імітації коштовних каменів (з газ.);

(13) Предме́тне скло – скляна пластинка, що використовується для розміщення на ній досліджуваних під мікроскопом чи лупою організмів або їх часточок.

Вплив барвників на інфузорії спостерігали під мікроскопом. До краплі розчину барвника на предметному склі додавали краплю рідини з інфузоріями (з наук. літ.);

(14) Розчи́нне (рідке́) скло – прозорий склоподібний сплав, злегка забарвлений у зелений чи жовтий колір або безбарвний.

Розчинне скло у вигляді водних розчинів, що називаються рідким склом, застосовується для виготовлення кислототривкого цементу і бетону (з навч. літ.);

(15) Хі́міко-лаборато́рне скло – скло, що має високу хімічну та термічну стійкість завдяки додаванню в склад скла оксидів цинку та бору.

◇ (16) Як скло – бездоганний у моральному відношенні.

Було п'є [Нечипір] ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Данченко:] І знов я тепер стою перед громадою чистий, як скло (Б. Грінченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. скло — скло іменник середнього роду * Але: два, три, чотири скла  Орфографічний словник української мови
  2. скло — (у вікні) шибка; ЗБ. <�скляний> посуд, скляні вироби; (вищої якости) кришталь; скельце.  Словник синонімів Караванського
  3. скло — [скло] скла, м. (y) склі, мн. стекла, стекол два скла  Орфоепічний словник української мови
  4. скло — -а, с. 1》 Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. Неорганічне скло — твердий, аморфний, звичайно прозорий матеріал, що утворюється при остиганні мінерального розплаву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скло — хохл. (стекло) шкло шкло, (вікна) шиба, шибка, (збільшув.) сочка, сочечка, (окулярів) цікельце  Словник чужослів Павло Штепа
  6. скло — (-а) с.; нарк. Ампула з наркотиками. БСРЖ, 565; ПСУМС, 64.  Словник жарґонної лексики української мови
  7. скло — Матеріал, який утворюється внаслідок такого переохолодження розплавлених неорганічних компонентів, що вони не кристалізуються; сировина для с., гол. чином, кварцовий пісок, а також польові шпати, бура, сода і, залежно від типу с., окиси різних металів;...  Універсальний словник-енциклопедія
  8. скло — як скло. Бездоганний у моральному відношенні. Було п’є (Нечипір) ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Г. Квітка-Основ’яненко); (Данченко:) І знов я тепер стою перед громадою чистий, як скло (Б. Грінченко).  Фразеологічний словник української мови
  9. скло — Скло, -ла, -лу і -ло́ві; сте́кла, сте́кол і скла, скел  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. скло — СКЛО, а, с. 1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу...  Словник української мови в 11 томах
  11. скло — Скло, -ла с. Стекло.  Словник української мови Грінченка