скло —
скло іменник середнього роду * Але: два, три, чотири скла
Орфографічний словник української мови
скло —
(у вікні) шибка; ЗБ. <�скляний> посуд, скляні вироби; (вищої якости) кришталь; скельце.
Словник синонімів Караванського
скло —
-а, с. 1》 Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. Неорганічне скло — твердий, аморфний, звичайно прозорий матеріал, що утворюється при остиганні мінерального розплаву.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скло —
СКЛО, а, с. 1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. У країні поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів – цементу...
Словник української мови у 20 томах
скло —
(-а) с.; нарк. Ампула з наркотиками. БСРЖ, 565; ПСУМС, 64.
Словник жарґонної лексики української мови
скло —
Матеріал, який утворюється внаслідок такого переохолодження розплавлених неорганічних компонентів, що вони не кристалізуються; сировина для с., гол. чином, кварцовий пісок, а також польові шпати, бура, сода і, залежно від типу с., окиси різних металів;...
Універсальний словник-енциклопедія
скло —
як скло. Бездоганний у моральному відношенні. Було п’є (Нечипір) ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Г. Квітка-Основ’яненко); (Данченко:) І знов я тепер стою перед громадою чистий, як скло (Б. Грінченко).
Фразеологічний словник української мови
скло —
Скло, -ла, -лу і -ло́ві; сте́кла, сте́кол і скла, скел
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
скло —
СКЛО, а, с. 1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу...
Словник української мови в 11 томах
скло —
Скло, -ла с. Стекло.
Словник української мови Грінченка