склоочисник
СКЛООЧИ́СНИК, а, ч., спец.
1. Пристрій для автоматичного очищення оглядового скла транспортних машин від дощу і снігу.
Вітрове скло повинно бути чистим, якщо на ньому осідають краплі вологи, необхідно включити склоочисники (з газ.).
2. Спеціальна речовина для миття скла.
5000 коробочок з таблетками універсального склоочисника “Схід” надійшли до універмагів міста (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)