склубити
СКЛУ́БИТИ, бить; мн. склу́блять; док., що, розм.
1. Згорнути в клубок.
2. перен. Хаотично перемішати.
Тільки війна може так склубити добро і зло (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)СКЛУ́БИТИ, бить; мн. склу́блять; док., що, розм.
1. Згорнути в клубок.
2. перен. Хаотично перемішати.
Тільки війна може так склубити добро і зло (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)