склубитися
СКЛУ́БИТИСЯ, биться; мн. склу́бляться; рідко СКЛУ́БЛИТИСЯ, блиться, док., розм.
Згорнутися в клубок, клубком; утворити клубок.
З полум'я зробився дим, а радше димові гадюки. Кинулися за хлопцем, а одна склубилася і зіп'ялася до його грудей (О. Кобилянська);
– Я знаю такий закапелок, де завжди зимують в'юни, склубляться у клубки і чекають тепла (М. Стельмах);
* Образно. Поповзли у голові [Гульки] холодні слизькі думки, склубилися в одну грудку (М. Ю. Тарновський).
Словник української мови (СУМ-20)