склубитися
СКЛУ́БИТИСЯ, биться; мн. склу́бляться; рідко СКЛУ́БЛИТИСЯ, блиться, док., розм. Згорнутися в клубок, клубком; утворити клубок.
З полум’я зробився дим, а радше димові гадюки. Кинулися за хлопцем, а одна склубилася і зіп’ялася до його грудей (Коб., II, 1956, 94);
— Я знаю такий закапелок, де завжди зимують в’юни, склубляться у клубки і чекають тепла (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 218);
*Образно. Поповзли у голові [Гульки] холодні слизькі думки, склубилися в одну грудку (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 112).
Словник української мови (СУМ-11)