склублений

СКЛУ́БЛЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до склу́бити.

2. у знач. прикм. Те саме, що клубча́стий.

На п’єдесталі з чорного мармуру сиділа на склублених хмарах мармурова фігура мужа з довгою, кучерявою бородою (Фр., II, 1950, 97).

Значення в інших словниках

1. склублений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до склубити. 2》 у знач. прикм. Те саме, що клубчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. склублений — СКЛУ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до склу́бити. 2. у знач. прикм. Те саме, що клубча́стий. На п'єдесталі з чорного мармуру сиділа на склублених хмарах мармурова фігура мужа з довгою, кучерявою бородою (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах