склублений
СКЛУ́БЛЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до склу́бити.
2. у знач. прикм. Те саме, що клубча́стий.
На п'єдесталі з чорного мармуру сиділа на склублених хмарах мармурова фігура мужа з довгою, кучерявою бородою (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)