скляр
СКЛЯР, а́, ч.
1. Майстер, який склить вікна, вставляє скло у вікна.
– Приходив тут скляр, пора вікна склити (М. Коцюбинський);
– Я третій день посилаю до Мєшкова, прошу його виписати скла і прислати скляра (З. Тулуб).
2. Робітник скляної промисловості; склороб.
Скло відоме вже кілька тисячоліть, але склярі довгий час уміли виготовляти скляні предмети лише порівняно невеликих розмірів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)