скнарість
СКНА́РІСТЬ, рості, ж.
Властивість за знач. скна́рий.
[Овчаренко:] Не буде таких потворних рис минулого, як ревнощі, заздрість, скнарість, зиск... (О. Корнійчук);
Скнарість Григора як завгоспа була всезвісною [загальновідомою] не тільки в Троянівці, а й по навколишніх селах та хуторах (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)