скнарюга

СКНАРЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл.

Скнара.

Так от, жив давно колись у Генуї знакомитий чоловік на ім'я мессер Ерміно де Грімальді, що статками й маєтками своїми незліченними переважив, либонь, усіх італійських багатирів, а скупощами да скнарощами безмірними заломив усіх на світі скупарів і скнарюг (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. скнарюга — скнарю́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. скнарюга — -и, ч. і ж., зневажл. Скнара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скнарюга — СКНАРЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл. Скнара.  Словник української мови в 11 томах