скоба
СКОБА́¹, и́, ж.
Те саме, що скопа́.
СКОБА́², и́, ж.
1. Зігнутий півколом чи під кутом металевий шворінь, що, вбитий у що-небудь, служить ручкою або опорою при підніманні, відтягуванні, триманні і т. ін.
Пісковий потяг за скобу, розчинилися двері, і знадвору вдарив у вагон свіжий .. світанок (Іван Ле);
Хвіртка була з масивними скобами для замків і, напевно, міцно замикалася на ніч (Ірина Вільде);
Я швидко підставив драбину до першої скоби на димарі й поліз (Л. Смілянський);
Для підіймання і опускання [балок] на брусах є крючки, скоби або кільця (з навч. літ.);
// Назва різноманітних інструментів, пристроїв і т. ін., що мають таку форму.
Іван Романович розглядав масивний стіл з інструментом, лещата на ньому, маленьке ковадло, якісь скоби, прилаштовані до товстої дошки (О. Копиленко);
Занесення пилу і бруду на ногах значно зменшується, коли при вході в школу закріплені скоби для очистки взуття (з навч. літ.);
Глибину ходу підкопувальної скоби встановлюють залежно від довжини коренеплодів, що їх збирають, або глибини залягання цибулини (із журн.);
Зоя принесла краном дві товстенні скоби і кінці їх опустила в сталь (В. Собко).
2. Зігнута під кутом залізна смужка або дріт, який служить для скріплення яких-небудь частин.
Хоч сволок був стягнутий залізною скобою, .. складалося враження, що стеля звалиться на голову (С. Чорнобривець);
Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж і впоперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Л. Юхвід);
Книжки треба зшивати, а не скріплювати скобами зверху, що створює незручності у користуванні (з газ.).
△ (1) Вимі́рювальна скоба́ – інструмент, яким контролюють зовнішні розміри деталей машин.
Накидна вимірювальна скоба використовується для виміру виробів на ходу (з наук.-попул. літ.);
(2) Спускова́ скоба́ – пристрій у гвинтівці, рушниці і т. ін., який служить для запобігання від випадкового натиснення на спусковий гачок.
Залишилось натиснути на спускову скобу – і все... Олег буде лежати мертвим (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)