скоба

СКОБА́¹, и́, ж.

Те саме, що скопа́.

СКОБА́², и́, ж.

1. Зігнутий півколом чи під кутом металевий шворінь, що, вбитий у що-небудь, служить ручкою або опорою при підніманні, відтягуванні, триманні і т. ін.

Пісковий потяг за скобу, розчинилися двері, і знадвору вдарив у вагон свіжий .. світанок (Іван Ле);

Хвіртка була з масивними скобами для замків і, напевно, міцно замикалася на ніч (Ірина Вільде);

Я швидко підставив драбину до першої скоби на димарі й поліз (Л. Смілянський);

Для підіймання і опускання [балок] на брусах є крючки, скоби або кільця (з навч. літ.);

// Назва різноманітних інструментів, пристроїв і т. ін., що мають таку форму.

Іван Романович розглядав масивний стіл з інструментом, лещата на ньому, маленьке ковадло, якісь скоби, прилаштовані до товстої дошки (О. Копиленко);

Занесення пилу і бруду на ногах значно зменшується, коли при вході в школу закріплені скоби для очистки взуття (з навч. літ.);

Глибину ходу підкопувальної скоби встановлюють залежно від довжини коренеплодів, що їх збирають, або глибини залягання цибулини (із журн.);

Зоя принесла краном дві товстенні скоби і кінці їх опустила в сталь (В. Собко).

2. Зігнута під кутом залізна смужка або дріт, який служить для скріплення яких-небудь частин.

Хоч сволок був стягнутий залізною скобою, .. складалося враження, що стеля звалиться на голову (С. Чорнобривець);

Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж і впоперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Л. Юхвід);

Книжки треба зшивати, а не скріплювати скобами зверху, що створює незручності у користуванні (з газ.).

△ (1) Вимі́рювальна скоба́ – інструмент, яким контролюють зовнішні розміри деталей машин.

Накидна вимірювальна скоба використовується для виміру виробів на ходу (з наук.-попул. літ.);

(2) Спускова́ скоба́ – пристрій у гвинтівці, рушниці і т. ін., який служить для запобігання від випадкового натиснення на спусковий гачок.

Залишилось натиснути на спускову скобу – і все... Олег буде лежати мертвим (П. Автомонов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоба — скоба́ 1 іменник жіночого роду, істота скопа * Але: дві, три, чотири скоби́ скоба́ 2 іменник жіночого роду зігнута металева смужка * Але: дві, три, чотири скоби́ Орфографічний словник української мови
  2. скоба — I -и, ж., орн. Те саме, що скопа. II -и, ж. 1》 Зігнута півколом чи під кутом металева смужка, яка, вбита у що-небудь, служить ручкою або опорою при підніманні, відтягуванні, триманні і т. ін. || Назва різноманітних інструментів, пристроїв і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоба — Клямра, див. скріпа Словник чужослів Павло Штепа
  4. скоба — СКОБА́¹, и́, ж., орн. Те саме, що скопа́. СКОБА́², и́, ж. 1. Зігнута півколом чи під кутом металева смужка, що, вбита в що-небудь, служить ручкою або опорою при підніманні, відтягуванні, триманні і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  5. скоба — Ско́ба, -би ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63. Словник української мови Грінченка