скоба

СКОБА́¹, и́, ж., орн. Те саме, що скопа́.

СКОБА́², и́, ж.

1. Зігнута півколом чи під кутом металева смужка, що, вбита в що-небудь, служить ручкою або опорою при підніманні, відтягуванні, триманні і т. ін.

Пісковий потяг за скобу, розчинилися двері, і знадвору вдарив у вагон свіжий.. світанок (Ле, Ю. Кудря, 1956, 74);

Хвіртка була з масивними скобами для замків і, напевно, міцно замикалася на ніч (Вільде, Сестри.., 1958, 436);

Я швидко підставив драбину до першої скоби на димарі й поліз (Сміл., Сашко, 1957, 72);

Для підіймання і опускання [балок] на брусах є крючки, скоби або кільця (Довідник сіль. будівельника, 1956, 115);

// Назва різноманітних інструментів, пристроїв і т. ін., що мають таку форму.

Іван Романович розглядав масивний стіл з інструментом, лещата на ньому, маленьке ковадло, якісь скоби, прилаштовані до товстої дошки (Коп., Тв., 1955, 332);

Занесення пилу і бруду на ногах значно зменшується, коли при вході в школу закріплені скоби для очистки взуття (Шк. гігієна, 1954, 218);

Глибину ходу підкопувальної скоби встановлюють залежно від довжини коренеплодів, що їх збирають, або глибини залягання цибулини (Колг. Укр., 7, 1958, 31);

Зоя принесла краном дві товстенні скоби і кінці їх опустила в сталь (Собко, Біле полум’я, 1952, 303).

∆ Вимі́рювальна скоба́ — інструмент, яким контролюють зовнішні розміри деталей машин;

Спускова́ скоба́ — пристрій у гвинтівці, рушниці і т. ін., який служить для запобігання від випадкового натиснення на спусковий гачок.

Залишилось натиснути на спускову скобу — і все… Олег буде лежати мертвим (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 250).

2. Зігнута під кутом залізна смужка або дріт, який служить для скріплення яких-небудь частин.

Хоч сволок був стягнутий залізною скобою, ..складалося враження, що стеля звалиться на голову (Чорн., Потік.., 1956, 205);

Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж і впоперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Юхвід, Оля, 1959, 69);

Книжки треба зшивати, а не скріплювати скобами зверху, що створює незручності у користуванні (Літ. Укр., 24.Х 1967, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоба — скоба́ 1 іменник жіночого роду, істота скопа * Але: дві, три, чотири скоби́ скоба́ 2 іменник жіночого роду зігнута металева смужка * Але: дві, три, чотири скоби́ Орфографічний словник української мови
  2. скоба — I -и, ж., орн. Те саме, що скопа. II -и, ж. 1》 Зігнута півколом чи під кутом металева смужка, яка, вбита у що-небудь, служить ручкою або опорою при підніманні, відтягуванні, триманні і т. ін. || Назва різноманітних інструментів, пристроїв і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоба — Клямра, див. скріпа Словник чужослів Павло Штепа
  4. скоба — СКОБА́¹, и́, ж. Те саме, що скопа́. СКОБА́², и́, ж. 1. Зігнутий півколом чи під кутом металевий шворінь, що, вбитий у що-небудь, служить ручкою або опорою при підніманні, відтягуванні, триманні і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. скоба — Ско́ба, -би ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63. Словник української мови Грінченка