скобка

СКО́БКА, и, ж.

Те саме, що скоба́2.

Олівець і справді був гарний – металевий, блискучий, із скобкою, щоб чіпляти його за край кишені (Л. Смілянський);

– Ільку, держись за верхню скобку, – повчав батько (П. Панч);

Раніше закот під рант кріпили [взуттєвики] металічними скобками. Тепер затяжки немає, шкіряний рант замінено гумовим (з газ.).

Значення в інших словниках

1. скобка — ско́бка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скобка — -и, ж. Те саме, що скоба II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скобка — СКО́БКА, и, ж. Те саме, що скоба́². Олівець і справді був гарний — металевий, блискучий, із скобкою, щоб чіпляти його за край кишені (Сміл.  Словник української мови в 11 томах