скойка
СКО́ЙКА, и, ж.
1. Стулка черепашки двостулкових молюсків.
2. Двостулковий молюск, черепашка якого вкрита перламутром і використовується для виготовлення ґудзиків, прикрас і т. ін.
Діти шукають скойок в ріні та сухого баговиння на паливо (Леся Українка);
Губки – мирні істоти. Вони дають притулок багатьом мешканцям морського дна – скойкам, крабам, червам, рибам (з наук.-попул. літ.).
(1) Перло́ва ско́йка – молюск, у захисному покритті якого утворюється перлина; перлівниця.
У басейні річки Опала міські жителі знайшли велику колонію найцінніших прісноводних перлових скойок. Колонія простяглася на чотири кілометри (з газ.);
* У порівн. Характер мав Іван – мов скойка та перлова, Що розкривається лише вряди-годи (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)