скоком
СКО́КОМ, присл.
Підстрибуючи, роблячи стрибки; швидким бігом.
Погонич знав норови свого батюшки і пустив коні скоком (І. Нечуй-Левицький);
Виїхавши за ворота, Андрій Зеленський попустив повід, легковузд кінь помчав вершника скоком – сотник майже не їздив риссю (Ю. Мушкетик);
Павло Гречаний .. скоком вибіг на середину двору (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)