сконфужено
СКОНФУ́ЖЕНО.
Присл. до сконфу́жений 2.
Валя сконфужено й радо осміхається (С. Васильченко);
Гонтар сконфужено розвів руками (Яків Баш);
Рубін дивиться на охололе й посиніле залізо сконфужено (І. Сенченко).
Словник української мови (СУМ-20)