сконфужено

СКОНФУ́ЖЕНО. Присл. до сконфу́жений 2.

Валя сконфужено й радо осміхається (Вас., III, 1960, 329);

Гонтар сконфужено розвів руками (Баш., Вибр., 1948, 226);

Рубін дивиться на охололе й посиніле залізо сконфужено (Сенч., Опов., 1959, 7).

Значення в інших словниках

1. сконфужено — сконфу́жено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сконфужено — Присл. до сконфужений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сконфужено — СКОНФУ́ЖЕНО. Присл. до сконфу́жений 2. Валя сконфужено й радо осміхається (С. Васильченко); Гонтар сконфужено розвів руками (Яків Баш); Рубін дивиться на охололе й посиніле залізо сконфужено (І. Сенченко).  Словник української мови у 20 томах