скоординований
СКООРДИНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до скоординува́ти;
// у знач. прикм.
Любила рух, яким застібував [Василь] гудзики на пальті. Його мужність, так здавалося Лесі, найкраще виявляла себе назовні в тому скоординованому русі (Ірина Вільде);
// скоордино́вано, безос. пред.
Тут все повинно бути передбачено, заплановано, скоординовано і згідно з планом втілено в життя (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)