скопаний
СКО́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до скопа́ти.
На самій середині косогор [косогір] був рівно скопаний настільки, щоб на йому [ньому] вмістилась хата з маленькою повіткою (І. Нечуй-Левицький);
На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (А. Головко);
* Образно. Обличчя скопане віспою, але юнак симпатичний (Г. Епік);
// у знач. прикм.
Мар'янка оглянула скопану грядку (О. Десняк);
Він почув запах скопаної землі, звідки недавно було вигорнуто картоплю (Ю. Бедзик);
// ско́пано, безос. пред.
Клапоть її наділу знову скопано, заскороджено граблями (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)