скорботонька

СКОРБО́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до скорбо́та.

Ой не піду, мати, додомоньку спати: Є на серці скорботонька, далеченько знати... (з народної пісні);

Мертве море не таке гіркеє, Як моя скорботонька (А. Кримський).

Значення в інших словниках

1. скорботонька — скорбо́тонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скорботонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до скорбота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скорботонька — СКОРБО́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до скорбо́та. Ой не піду, мати, додомоньку спати: Є на серці скорботонька, далеченько знати… (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 239); Мертве море не таке гіркеє, Як моя скорботонька (Крим., Вибр., 1965, 81).  Словник української мови в 11 томах