скорботонька
СКОРБО́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до скорбо́та.
Ой не піду, мати, додомоньку спати: Є на серці скорботонька, далеченько знати... (з народної пісні);
Мертве море не таке гіркеє, Як моя скорботонька (А. Кримський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скорботонька — скорбо́тонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скорботонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до скорбота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скорботонька — СКОРБО́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до скорбо́та. Ой не піду, мати, додомоньку спати: Є на серці скорботонька, далеченько знати… (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 239); Мертве море не таке гіркеє, Як моя скорботонька (Крим., Вибр., 1965, 81). Словник української мови в 11 томах