скорботонька

скорбо́тонька

-и, ж., нар.-поет.

Пестл. до скорбота.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорботонька — скорбо́тонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скорботонька — СКОРБО́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до скорбо́та. Ой не піду, мати, додомоньку спати: Є на серці скорботонька, далеченько знати... (з народної пісні); Мертве море не таке гіркеє, Як моя скорботонька (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  3. скорботонька — СКОРБО́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до скорбо́та. Ой не піду, мати, додомоньку спати: Є на серці скорботонька, далеченько знати… (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 239); Мертве море не таке гіркеє, Як моя скорботонька (Крим., Вибр., 1965, 81). Словник української мови в 11 томах