скорботонька

СКОРБО́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до скорбо́та.

Ой не піду, мати, додомоньку спати: Є на серці скорботонька, далеченько знати… (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 239);

Мертве море не таке гіркеє, Як моя скорботонька (Крим., Вибр., 1965, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорботонька — СКОРБО́ТОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до скорбо́та. Ой не піду, мати, додомоньку спати: Є на серці скорботонька, далеченько знати... (з народної пісні); Мертве море не таке гіркеє, Як моя скорботонька (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  2. скорботонька — скорбо́тонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. скорботонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до скорбота. Великий тлумачний словник сучасної мови