Словник української мови у 20 томах

скористуватися

СКОРИ́СТУВА́ТИСЯ, и́сту́юся, и́сту́єшся, СКОРИСТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, чим і з чого.

Док. до кори́стува́тися, користа́тися.

– Його зараз же спіймали і наган при ньому знайшли. На моє щастя – не скористувався він ним (Григорій Тютюнник);

Скориставшись телефоном, що стояв біля мене, я за хвилину розмовляв із Станіславом (М. Трублаїні);

Щоб не бути в хаті, де ми щохвилини наражались на господаря, ми скористувались з його пропозиції прогулятись в його гаю-садочку (Олесь Досвітній);

– Розгубилися турки, а ми скористувалися з цього і пробилися в Дніпро (З. Тулуб);

Архієпископ раптом замовк, йому спало на думку скористатися з приїзду галичан, щоб підняти себе в очах новгородців (А. Хижняк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. скористуватися — скори́стува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. скористуватися — -истуюся, -истуєшся і скористатися, -аюся, -аєшся, чим і з чого. Док. до користуватися, користатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скористуватися — ВИКОРИСТО́ВУВАТИ (брати що-небудь із користю, для власних вигод), КОРИ́СТУВА́ТИСЯ чим, з чого, ВЖИВА́ТИ (УЖИВА́ТИ) чого, ЗАСТОСО́ВУВАТИ, ПОСЛУГО́ВУВАТИСЯ чим, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, СПОЖИВА́ТИ рідше, ПОСЛУГУВА́ТИСЯ чим, рідше...  Словник синонімів української мови
  4. скористуватися — Скористува́тися, -ту́юся, -ту́єшся чим і з чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скористуватися — СКОРИ́СТУВА́ТИСЯ, и́сту́юся, и́сту́єшся і СКОРИСТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, чим і з чого. Док. до кори́стува́тися, користа́тися. — Його зараз же спіймали і наган при ньому знайшли. На моє щастя — не скористувався він ним (Тют.  Словник української мови в 11 томах
  6. скористуватися — Скористуватися, -туюся, -єшся гл. — з чого, з кого. Воспользоваться. Всяке хоче з тебе скористуватись. Г. Барв. 242.  Словник української мови Грінченка