скороспечений
СКОРОСПЕ́ЧЕНИЙ, а, е, розм.
1. Недавно, тільки що створений, організований.
– Марія Йосипівна Кленова, – свідчила далі зловісна анонімка, – дочка німецького громадянина, який перебував на радянській землі кілька років, маючи на те якісь скороспечені права (Іван Ле).
2. Який недавно став ким-небудь, отримав звання, посаду.
Яків Сажнєв посміхнувся. – Моряк з мене скороспечений, товаришу капітан-лейтенант. Вперше я на морі (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)