скороспілий
СКОРОСПІ́ЛИЙ, а, е.
1. Який рано й швидко досягає повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини).
На баштані рясно повилася зав'язь скороспілих кавунів і динь (Я. Качура);
Могилу недавно було обкладено дерном, та на ньому вже встигла вирости молода трава, а якийсь скороспілий вівсюжок навіть заколосився (О. Донченко);
Сіра українська порода качок .. є найбільш скороспілою і найменше вимогливою до кормів та умов утримання (із журн.);
Кролі – це не тільки смачне й дешеве м'ясо, а й цінна хутрова сировина. Вони дуже плодючі й скороспілі (із журн.);
// Стос. до розведення швидкоростучих порід, сортів.
Щоб різко прискорити темпи виробництва м'яса, треба повністю використати переваги свинарства як галузі найбільш скороспілого тваринництва (з газ.).
2. перен. Надто швидко зроблений, організований; недостатньо продуманий.
Всіляка мода [в поезії], де зріють скороспілі примітиви, минає, а щире слово, роджене життям і долею народу, залишається, перемагає (Т. Масенко);
– Скажу тобі, Ярославе, не хотів я цього весілля вашого скороспілого, не так це робиться в нас (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)