скороспілий

скороспі́лий

-а, -е.

1》 Який рано й швидко досягав повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарських тварин).

|| Стос. до розведення швидкоростучих порід, сортів.

2》 перен. Надто швидко зроблений, організований; недостатньо продуманий.

Значення в інших словниках

1. скороспілий — скороспі́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. скороспілий — Ранньостиглий  Словник чужослів Павло Штепа
3. скороспілий — СКОРОСПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який рано й швидко досягає повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини). На баштані рясно повилася зав'язь скороспілих кавунів і динь (Я.  Словник української мови у 20 томах
4. скороспілий — ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. скороспілий — СКОРОСПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який рано й швидко досягає повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини). На баштані рясно повилася зав’язь скороспілих кавунів і динь (Кач., Вибр.  Словник української мови в 11 томах