Словник синонімів української мови

скороспілий

ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм., ПОЖЕ́ЖНИЙ розм., ХВА́ТАНИЙ заст.; СКОРОСПІ́ЛИЙ, СКОРОСПІ́ШНИЙ (перев. про якесь рішення). — Ви робите поспішний висновок (Григорій Тютюнник); Намагаючись змалювати образи численних дійових осіб, автор не піднімається вище "виробничих характеристик", а розв'язання конфлікту показує засобами поспішливого репортажу (з газети); Ніхто б не сказав, що Бунчужний схильний до поквапливих рішень, до несподіваних вихваток (Л. Серпілін); Пам'ятайте тільки, що ви теж будете такими, як ми, — стережіться вимовити поквапне слово (Ю. Яновський); Серця.. скажено калатали після швидкого бігу та сквапного дряпання на гору (Ю. Смолич); Суд сквапливий рідко буває справедливий (прислів'я); Ну й чи годиться називати розмовами те, що відбувається за оцим столом? Похаплива балаканина старої жінки про все відразу — от що це таке (Ю. Шовкопляс); Не зважившись на хапливий шлюб, Марина не хотіла, проте, втратити своє щастя (Л. Дмитерко); — Щось трохи швидко він оце сватається.. Трохи хапане його сватання (І. Нечуй-Левицький); В фортеці йшла гарячкова метушня. Ті, кого призначили в похід, одержували нове обмундирування й здавали старе (З. Тулуб); — В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг нальотчиків... (А. Головко); Простіть за хватаний лист, страшно спішуся (Леся Українка); Скороспілу ухвалу прийняти легко, але потім, коли почнуть шукати винних, за все доведеться відповідати мені (О. Донченко); Незнання не таке небезпечне, коли воно усвідомлене. Це стимулює дослідження, утримує від скороспішних, суб'єктивістських рішень (з журналу).

СКОРОСПІ́ЛИЙ (про с. г. рослини й тварини — який рано досягає повного розвитку), СКОРОСТИ́ГЛИЙ, СКОРОПЛІ́ДНИЙ. Якийсь скороспілий вівсюжок навіть заколосився (О. Донченко); Скороспіла порода кролів.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. скороспілий — скороспі́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. скороспілий — -а, -е. 1》 Який рано й швидко досягав повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарських тварин). || Стос. до розведення швидкоростучих порід, сортів. 2》 перен. Надто швидко зроблений, організований; недостатньо продуманий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скороспілий — Ранньостиглий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. скороспілий — СКОРОСПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який рано й швидко досягає повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини). На баштані рясно повилася зав'язь скороспілих кавунів і динь (Я.  Словник української мови у 20 томах
  5. скороспілий — СКОРОСПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який рано й швидко досягає повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини). На баштані рясно повилася зав’язь скороспілих кавунів і динь (Кач., Вибр.  Словник української мови в 11 томах