Словник української мови у 20 томах

скорохвацький

СКОРОХВА́ЦЬКИЙ, а, е, розм.

Спритний, меткий.

Климко, гнучкий, високий, гожий, дотепний і скорохвацький, мав за плечима торбину (О. Ільченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. скорохвацький — скорохва́цький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. скорохвацький — див. жвавий; спритний  Словник синонімів Вусика
  3. скорохвацький — -а, -е, розм. Спритний, меткий (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скорохвацький — див. бистрий, скорий  Словник чужослів Павло Штепа
  5. скорохвацький — СКОРОХВА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Спритний, меткий (про людину). Климко, гнучкий, високий, гожий, дотепний і скорохвацький, мав за плечима торбину (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 207).  Словник української мови в 11 томах
  6. скорохвацький — Скорохвацький, -а, -е Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути. Кв.  Словник української мови Грінченка