скороход
СКОРОХО́Д, а, ч.
1. Той, хто швидко ходить.
В нас дорога не для скороходів: Наче нитка в'ється понад кручі (І. Франко);
// спорт. Спортсмен із швидкісної ходьби, бігу (на лижах, ковзанах і т. ін.).
Іван Петрович Погребняк по праву вважається піонером спортивної ходьби, був першим чемпіоном України з цього виду легкоатлетичної програми, а згодом і вихователем чудових скороходів (з газ.);
// У давнину – слуга, що біг перед екіпажем володаря, а також гонець, посильний.
Попереду козацьких саней бігли скороходи і кийками розганяли людей (З. Тулуб);
[Хуса:] Яка ж їй саме звістка пожадана? Я вмить пошлю до пані скорохода з відповіддю, аби я знав питання (Леся Українка).
2. тільки мн., фольк. Чарівні чоботи, які швидко переносять на велику відстань того, хто їх взуває.
Якби мав я скороходи, Я б помчав, як вітер, прудко (Леся Українка).
3. Робітник, що здійснює проходку швидкісним методом.
Підземні скороходи працюють за багатоциклічним графіком, виконуючи за зміну по три цикли. Досягнуті темпи проходки забезпечать дострокове введення в експлуатацію восьми нових лав (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)