Орфографічний словник української мови

Скороход

Скорохо́д

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

скорохо́д

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скороход — -а і скороходець, -дця, ч. 1》 Той, хто швидко ходить. || спорт. Спортсмен із швидкісної ходьби, бігу (на лижах, ковзанах і т. ін.). || У давнину – слуга, що біг перед екіпажем володаря, а також гонець, посильний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скороход — Хутник, швидчак, бігун, див. бистрий  Словник чужослів Павло Штепа
  3. скороход — СКОРОХО́Д, а, ч. 1. Той, хто швидко ходить. В нас дорога не для скороходів: Наче нитка в'ється понад кручі (І. Франко); // спорт. Спортсмен із швидкісної ходьби, бігу (на лижах, ковзанах і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
  4. скороход — СКОРОХО́Д, а, ч. 1. Той, хто швидко ходить. В нас дорога не для скороходів: Наче нитка в’ється понад кручі (Фр., XIII, 1954, 331); // спорт. Спортсмен із швидкісної ходьби, бігу (на лижах, ковзанах і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
  5. скороход — Скороход, -да, скороходець, -дця м. Скороходъ. Рудч. Ск. II. 82. Літа мої біжать, як скороходець. К. Іов. 21. Чоботи-скороходи. Грин. ІІ. 78.  Словник української мови Грінченка