скороход

скорохо́д

-а і скороходець, -дця, ч.

1》 Той, хто швидко ходить.

|| спорт. Спортсмен із швидкісної ходьби, бігу (на лижах, ковзанах і т. ін.).

|| У давнину – слуга, що біг перед екіпажем володаря, а також гонець, посильний.

2》 Робітник, що здійснює проходку швидкісним методом.

3》 тільки мн., фольк. Чарівні чоботи, які швидко переносять на велику відстань того, хто їх взуває.

Значення в інших словниках

1. Скороход — Скорохо́д прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. скороход — Хутник, швидчак, бігун, див. бистрий  Словник чужослів Павло Штепа
3. скороход — СКОРОХО́Д, а, ч. 1. Той, хто швидко ходить. В нас дорога не для скороходів: Наче нитка в'ється понад кручі (І. Франко); // спорт. Спортсмен із швидкісної ходьби, бігу (на лижах, ковзанах і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
4. скороход — СКОРОХО́Д, а, ч. 1. Той, хто швидко ходить. В нас дорога не для скороходів: Наче нитка в’ється понад кручі (Фр., XIII, 1954, 331); // спорт. Спортсмен із швидкісної ходьби, бігу (на лижах, ковзанах і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
5. скороход — Скороход, -да, скороходець, -дця м. Скороходъ. Рудч. Ск. II. 82. Літа мої біжать, як скороходець. К. Іов. 21. Чоботи-скороходи. Грин. ІІ. 78.  Словник української мови Грінченка