скособочитися
СКОСОБО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
Нахилитися набік; перекоситися.
Колись вони [дерев'яні будинки], мабуть, милували око, але з роками – постаріли, посіріли, скособочились (П. Панч);
– Щось у вас, хлопці, скирта скособочилась, ще, гляди, не встигнете од неї од'їхати, а вона завалиться (Ю. Мушкетик);
Машина загурчала, розвернулася і пішла, скособочившись, по нерівній дорозі (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)