скоцюрблюватися

СКОЦЮ́РБЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, СКОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. скоцю́рбляться; док.

Згинатися, ставати дуже зігнутим, скривленим (про людину, частини її тіла).

– Я скоцюрблююсь утроє і маю, мабуть, зовсім нікчемний вигляд (П. Колесник);

Семен сидів на дивані й, задрімавши, схилився, потім скоцюрбився і заснув (Іван Ле);

Хворий лежав на лівому боці. Скоцюрбився так, що мало не діставав коліньми підборіддя (Ю. Шовкопляс);

– Щоб же тобі руки скоцюрбились одразу (А. Шиян);

// Стати нерівним, зморщеним.

Загоготів вогонь, полум'я побігло по всій газеті, портрет фюрера скоцюрбився, зігнувся (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. скоцюрблюватися — скоцю́рблюватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. скоцюрблюватися — -ююся, -юєшся, недок., рідко, скоцюрбитися, -блюся, -бишся; мн. скоцюрбляться; док. Згинатися, ставати дуже зігнутим, скривленим (про людину, частини її тіла). || Стати нерівним, зморщеним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скоцюрблюватися — ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла — стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯ рідше, СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., СКО́РЧИТИСЯ розм., СКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., СКОЦЮ́БИТИСЯ рідше, СКРЮ́ЧИТИСЯ розм., СКОРО́БИТИСЯ розм.; ЗГОРНУ́ТИСЯ із сл.  Словник синонімів української мови
4. скоцюрблюватися — СКОЦЮ́РБЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, СКОЦЮ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. скоцю́рбляться; док. Згинатися, ставати дуже зігнутим, скривленим (про людину, частини її тіла). — Я скоцюрблююсь утроє і маю, мабуть, зовсім нікчемний вигляд (Кол., На фронті.  Словник української мови в 11 томах