скочака
СКОЧАКА́, присл., розм.
Те саме, що на́вска́ч.
Дід Омелько видавав збрую, наказував, щоб не гнали коней скочака (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)СКОЧАКА́, присл., розм.
Те саме, що на́вска́ч.
Дід Омелько видавав збрую, наказував, щоб не гнали коней скочака (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)